брудний

I

1) (про істоту / річ — покритий гряззю, болотом), заболочений, закаляний

2) (про зовнішній вигляд кого / чого-н. — покритий брудом, немитий тощо), забруднений, замазаний, вимазаний, замащений; замурзаний, зашмарований; несвіжий, заношений (про одяг, білизну тощо); заяложений, засмальцьований, засалений (забруднений чим-н. масним); замацаний, захапаний, (із плямами від частого хапання); нечистий (пом'якшене позначення цієї ознаки)

3) (про приміщення, подвір'я, посуд і под. місце / вмістище — у якому є бруд, покидьки, сміття тощо), запоганений, загиджений, запакощений, запаскуджений, (забруднений перев. чимось поганим, гидким); засмічений (про приміщення, подвір'я й под. місце — з наявністю сміття / чогось непотрібного); нечистий (пом'якшене позначення цієї ознаки)

II

▶ див. негідний I, непорядний 2), непристойний 1)